Каза́нська іко́на Бо́жої Ма́тері — одна з найбільших святинь Російської Православної Церкви. Казанська ікона Богородиці є однією з найвідоміших і найшанованих ікон Божої Матері на теренах Східної Європи. Вона з'явилася в 1579 року під час царювання Іоана Васильовича — IV, в Казані, при Московському митрополиті Антонії та Казанському архиєпископі Єремії, для укріплення віри Христової серед магометан, які населяли Казанське царство, дев'ятирічній дівчинці Мотроні. Богородиця наказала їй розповістити духовній та світській владі міста, щоб вони взяли ікону Її з глибин землі, та вказала саме місце на пожарищі згорілого будинку батьків дівчини, де і перебувала ікона. Батьки спочатку не звернули увагу на розповідь дочки, але чудесне явління Небесної Цариці повторилося тричі, при чому втретє воно було грізним. Мати відвела Матрону до митрополіта та розповіла про чудесне явління. Все духовенство міста, у супроводі величезного скупчення людей, попрямували до будинку Онучіних. Відразу розпочали розкопки, але знайти ікону не вдалося. Тоді копати стала сама Мотрона і відразу знайшла святий образ. Він був дивовижної красоти, сяяв абсолютно свіжими фарбами, ніби щойно був написаний. Митрополіт передав ікону о. Ермолаю, найшановнішому в місті священнику, і той, високо здійнявши її над головою, у супроводі хресного ходу, відніс чудесний образ на міську площу, де й осенив ним на чотири сторони весь народ, що зібрався. Отець Ермолай написав тропарь новоявленій иконі «Заступнице Усердная», який знала вся Свята Русь.

Так чудесно була явлена ще одна ікона Пресвятої Богородиці.