Народився в Римі в родині благочестивих Евфимиана і Аглаїди. Подружжя довгий час було бездітним і невпинно молили Бога про дарування потомства. І Господь звеселив подружжя народженням сина Олексія. У шістьроків хлопець почав вчитися і успішно вивчав світські науки, але особливо старанно читав Священне Писання. Ставши юнаком, він почав наслідуватисвоїх батьків: суворо постився, роздавав милостиню і під багатим одягом таемно носив волосяницю. У ньому рано дозріло бажання залишити світ іслужити единому Богові. Однак батьки збиралися одружити Олексія і, коли він досягнув повноліття, знайшли йому наречену.

Після заручин, залишившись ввечері наодинці зі своею обраницею, Олексій зняв з пальця перстень, віддав їй і сказав:«»» «Збережи це, і нехай Господь буде з нами, Своею благодаттю влаштовуючи нам нове життя»»». А сам таемно пішов з домуі сів на корабель, що плив в Месопотамію.

Потрапивши в місто Едессу, де зберігався Нерукотворний Образ Господа, Олексій продав усе, що в нього було, дав гроші бідним і став жити при церкві на паперті і годуватися милостинею. Преподобний харчувався тільки хлібом і водою, а отриману милостиню роздавав немічним і старим. Щонеділі він причащався Святих Таїн.

Рідні всюди шукали зниклого Олексія, але безуспішно. Слуги, надіслані Евфимианом на розшуки, побували і в Едессі, але не впізнали в убогому, що сидить на паперті, свого пана. Від суворого посту тіло його висохло, краса зникла, зір став слабким. Блаженний пізнав їх і дякував Богові за те, що отримав милостиню від своїх слуг.

Невтішна мати святого Алексія зачинилися в своїй кімнаті, безперестанку молилася за сина. Дружина його бідкалася разом зі свекрухою.

Преподобний прожив в Едессі 17 років. Одного разу пономарю церкви, при якій подвизався преподобний, було одкровення про нього: Матір Божа через свою святу ікону повеліла: « «Введи в Мою церкву Божого чоловіка, гідного Царства Небесного; молитва його сходить до Бога, як кадило пахощів, і Святий Дух перебуває в ньому»». Паламар став шукати таку людину, але довго не мігзнайти. Тоді він з молитвою звернувся до Пресвятої Богородиці, просячи допомоги. І знову був голос від ікони, сповістивший, що чоловік Божий - той жебрак, який сидить на церковній паперті. Паламар знайшов святого Олексія і ввів в церкву. Люди дізналися про праведника і стали почитати його. Святий, уникаючи слави, таемно сів на корабель, що відправлявся в Кілікію. Але Бог судивінакше: буревій забрав корабель далеко до заходу і прибив до берега Італії. Блаженний попрямував в Рим. Невпізнаний, він смиренно просив у свого батька дозволу оселитися в якому-небудь куточку його двору. Евфимиан помістив Олексія у спеціально облаштованому приміщенні при вході в будинок і велів годувати його зі свого столу.

Живучи в батьківському домі, блаженний продовжував поститися і проводити дні і ночі в молитві. Він смиренно терпів образи і глузування від слуг рідного батька. Кімната Олексіязнаходилася навпроти вікон його нареченої, і подвижник тяжко страждав, слухаючи її плач. Тількибезмежна любов до Бога допомогла блаженному переносити цю муку. Святий Олексій прожив в будинку своїх батьків сімнадцять років і був сповіщений Господом про день своєї кончини. Тодісвятий, взявши хартію, описав свое життя, просячи прощення своїх батьків і нареченої.

В день смерті святого Олексія в соборній церкві служив літургію епископ Інокентій (402-417) в присутності імператора Гонорія (395-423). Під час служби з вівтаря пролунав чудовий Голос: «» ««Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою»»»». Всі присутні в страху впали на землю. Голос продовжував: ««Знайдіть Божого чоловіка, який відходить у вічне життя, нехай вінпомолиться про місто»». Стали шукати по всьому Риму, але не знайшли праведника. З четверга на п'ятницю епископ, здійснюючи богослужіння, просив Господа вказати угодника Божого. Післялітургії знову в храмі почувся голос: ««Шукайте Божого чоловіка в будинку Евфимиана»». Всіпоспішили туди, але святий Олексій вже помер. Обличчя його світилося подібно до лику Ангела, а в руці була затиснута хартія, яку він не випускав, як не намагалися її взяти. Тіло блаженного поклали на ложе, покрите дорогими покривалами.

Епископ і імператор схилили коліна і звернулися до преподобного, як до живого, просячи розтиснути руку. І святий виконав їх благання. Коли лист було прочитано, батько, мати і наречена праведного з плачем вклонилися його чесним останкам.

Тіло святого, від якого почали відбуватися зцілення, було поставлено посеред площі. Сюди зібрався весь Рим. Імператор і батько самі внесли тіло святого в церкву, де воно знаходилося цілийтиждень, а потім було покладено в мармурову гробницю. Від святих мощів стало спливати благоуханне міро, що давало зцілення хворим.

Житіе святого преподобного Олексія, Божого чоловіка, завжди було одним з улюблених на Русі.

Тропар препедобного Олексія, чоловіка Божия

Возвысився на добродетель, и ум очистив, к желанному и крайнему достигл еси: безстрастием же украсив житие твое, и пощение изрядное восприим совестию чистою, в молитвах яко безплотен пребывая, возсиял еси яко солнце в мире, преблаженне Алексие.