Святая великомученица Варвара родилась в г. Илиополе (нынешней Сирии) при императоре Максимине (305-311 гг.) в знатной языческой семье. Отец Варвары Диоскор, рано лишившись своей супруги, был страстно привязан к своей единственной дочери. Чтобы уберечь красивую девушку от посторонних взоров и вместе с тем лишить ее общения с христианами, он построил для дочери специальный замок, откуда она выходила только с разрешения отца (кондак 2). Созерцая с высоты башни красоту Божиего мира. Варвара часто испытывала желание узнать его истинного Творца. Когда приставленные к ней воспитательницы говорили, что мир создан богами, которых почитает ее отец, то она мысленно говорила: “Боги, которых почитает мой отец, сделаны руками человеческими. Как эти боги могли создать такое пресветлое небо и такую красоту земную? Един должен быть такой Бог, Которого создала не рука человеческая, но Сам Он, имеющий собственное бытие”. Так святая Варвара училась от творений видимого мира познавать Творца, и на ней сбывались слова пророка “Поучихся во всех делех твоих, в творении руку твоею поучахся” (Пс. 142, 5) (икос 2).

Хоч з попередніми святами — Обретінням, Явдохами та Сорока Святими — також пов'язували прихід весни, але межею, коли тепло мало остаточно перебороти холод, вважався день святого Олексія — чоловіка Божого, що припадає на 30 березня.

Найчастіше в народі цей празник називали Теплим Олексою. Якщо ви й нині запитаєте в літніх людей, коли має наступити справжня весна, вони, не замислюючись, скажуть — на Олекси.

Цього дня чекали з особливим нетерпінням. Хлібороби зранку, зодягнувшись у святкове вбрання, вітали один одного з весною й теплом.

Хоч особливих релігійних урочистостей і не відзначалось, більшість селян все ж остерігались працювати, «аби не розгнівити весну».

Виняток був лише для пасічників. Вони керувались давнім прислів'ям: «На Теплого Олексу діставай вулики».

Останній перед Великоднем тиждень називається Страсним. Таку назву цей тиждень має тому, що він присвячений споминам про останні дні земного життя Спасителя: Його страждання, хресну смерть і погребіння.. Кожен його день наближує нас до урочистої події - Світлого Христового Воскресіння. Це тиждень найсуворішого посту. Не можна не те що вживати скоромного а й, навіть, співати, танцювати. Щоправда такі заборони стосуються будь-якого з постів, але найбільше їх потрібно дотримуватись саме перед Великоднем. Розглянемо кожен з днів цього тижня.

Благовіщення Пресвятої Богородиці - це велике християнське свято, що знаменує благу і радісну для всіх людей подію. Цього дня архангел Гавриїл з'явився до Пресвятої Діви Марії і сповістив про те, що вона народить великого Сина Божого, Ісуса Христа.

Свято Благовіщення одне із найбільших весняних свят, без зайвих жартів та пустощів а, навпаки, суворого, аскетичного характеру

Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб чули  весну.

На Благовіщення навіть птахи гнізда не в’ють  У це свято особливо грішно працювати на землі. На Благовіщення Господь «благословить усяке дихання», і після цього дня можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися.